Конструктивні параметри та методи розрахунку пластинчастих теплообмінників

Конструктивні параметри та методи розрахунку пластинчастих теплообмінників в основному включають такі аспекти:
Розрахунок теплового навантаження Q: Теплове навантаження є ключовим для вибору пластинчастого теплообмінника, і його можна розрахувати за формулою Q=G ·ρ· CP ·Δ t, де G – масова витрата, ρ – густина, CP являє собою питому теплоємність, а Δ t являє собою логарифмічну середню різницю температур.
Розрахунок логарифмічної середньої різниці температур Δ tlm: Цей крок вимагає введення таких параметрів, як назва матеріалу холодної сторони, температури на вході та виході, швидкість потоку, а також такі параметри, як назва матеріалу гарячої сторони та входу та вихідні температури. Потім, виходячи з якісної температури матеріалів гарячої та холодної сторони (t=(t1+t2)/2), запитайте таблицю фізичних властивостей і заповніть різні параметри, такі як щільність, в’язкість, питома теплоємність і теплопровідність. Книга розрахунків автоматично розрахує ключові дані, такі як логарифмічна різниця температур Δ tlm, теплопередача, швидкість потоку гарячої сторони та потужність теплообмінника.
Рішення маси первинної сторони: Розміри трубопроводу на первинній і вторинній сторонах можна розрахувати на основі швидкості потоку середовища.
Визначення площі теплообміну F: Відповідно до розділу 15-7 «Керівництва з проектування хімічних процесів» (четверте видання, том 1), ми можемо знати, що вибір площі пластин є ключовим кроком у проектуванні пластинчастих теплообмінників . Зазвичай ми використовуємо найпростішу формулу: Q=K × F × t, де K – коефіцієнт теплопередачі, Q – теплове навантаження, t – різниця температур теплопередачі.
У цілому розуміння та засвоєння конструктивних параметрів і методів розрахунку пластинчастих теплообмінників є особливо важливим для забезпечення їх нормальної роботи та підвищення ефективності теплообміну.